Результати пошуку слова: Рабиня

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Чи сама рабиня, занадто зухвала й неприборкана, як на її становище? … Десь лякливо ждала першої ночі з ним нова рабиня, за яку заплатив шалені гроші, піддавшись нез’ясовному порухові душі,- він не квапився. … –  Рабиня? … –  Ти рабиня для втіхи й насолод. … –  Рабиня. … Я ж рабиня. … –  Ваша величність, це рабиня незвичайна!

УКРАЇНКА Леся – Кассандра

Posted on by / 0 Comment

Клімена (стара рабиня) Чому ти, владарко, сама не підеш? … Креуза (молода рабиня) Се правда, владарко! … Не може рабиня долі, Артеміда тиха, ні на хвилину запалить раніше, ні погасити місяця на небі проти того, як доля призначила ще споконвіку. … З сусіднього покою увіходить рабиня старенька.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

КНИГА ПЕРША КНЯГИНЯ I РАБИНЯ Мандруючи понад старим Днiпром свiтанками, удень i вечорами, вночi, пiд чистим зоряним шатром, перед вогнем, що руки грiв теплом, я думкою летiв через тумани. … Ти пiд щитом в'їхала на Гору, але ти рабиня i рабинею будеш… … Моя мати – рабиня-слов'янка, але батько iмператор Роман…

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

В Корінфі знявся страшенний лемент, багато хто кляв Періандра й закликав на голову його гнів небес, багато ж інших, дивлячись на зганьблених жінок, які чимдуж розбігалися по домівках, реготали й свистіли вслід божевільним від люті й сорому жінкам, вільним і рабиням. … Зайва рабиня – зайвий рот.

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Ті – рабиня), а жона князя Володимира, велика княгиня Русі… … рабиня, але ніколи не соромся цього, сину, бо це не тавро, а любов і честь моя. … Хижі бояри й воєводи оточують Володимира, крий боже, довідаються, що тут, у Києві, живе його мати-рабиня. … Малуша боялась не за себе; що вона – рабиня, і що її життя!

ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів

Posted on by / 0 Comment

– Я комсомолка і студентка, а не якась там феодальна чи стародавня рабиня! … Рабиня принесла полоненим кисле молоко. … Переконавшися, що у возі нікого, крім чужинців, немає, рабиня дістала з-під одягу малесенький папірець. … Потім рабиня сіла на краю воза спиною до середини й застигла у звичайній позі служниці, яка понуро чекає наказів.