Бутіти Posted on by / 0 Comment буті́ти – дієслово недоконаного виду (ревіти) Інфінітив буті́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа буті́мо, буті́м 2 особа бути́ буті́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа буті́тиму буті́тимемо, буті́тимем 2 особа…
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment І хоть через те щез він ловцям з очей, скрившися за купою вивертів, то ревіт його не втихав і не втихало скажене ше-метання.
БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана Posted on by / 0 Comment Гармати Кенігсена почали ревіти.
УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК 2013 Posted on by / 0 Comment Як винятки до І дієвідміни належать дієслова хотіти, ревіти, гудіти, іржати, хоч у їхній структурі наявні суфікси -і- та -а-, які опускаються в теперішньому часі (хочу, реву, гуду, іржу).
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Отак і ти, гад, ревітимеш зараз, як паротяг!
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment Все в ньому кричало проти наруги над красою, ладен був ревіти бегемотом від образи й горя: як же так, хіба ж можна таке тіло, таке жіноче тіло – і слизька сірість холодного гада!
