Розгребтися Posted on by / 0 Comment розгребти́ся – дієслово доконаного виду Інфінітив розгребти́ся, розгребти́сь однина множина Наказовий спосіб 1 особа розгребі́мося, розгребі́мось, розгребі́мся 2 особа розгреби́ся, розгреби́сь розгребі́ться МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа розгребу…
Розгребти Posted on by / 0 Comment розгребти́ – … дієслово доконаного виду Інфінітив розгребти́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа розгребі́мо, розгребі́м 2 особа розгреби́ розгребі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа розгребу́ розгребемо́, розгребе́м 2 особа розгребе́ш розгребете́ 3 особа розгребе́ розгребу́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Пів’яблука Posted on by / 0 Comment Тiльки щосуботи та щонедiлi вона могла розгребти купу випраної та пересушеної бiлизни, приготувати щось особливо смачненьке.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment А все дожидаю; пробую землю розгребти, думаю, знайду котрогось.
