Розмести Posted on by / 0 Comment розмести́ – … дієслово доконаного виду Інфінітив розмести́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа розметі́мо, розметі́м 2 особа розмети́ розметі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа розмету́ розметемо́, розмете́м 2 особа розмете́ш розметете́ 3 особа розмете́ розмету́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Розметений Posted on by / 0 Comment розме́тений – дієприкметник (від: розмести") відмінок однина множина чол.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Він боявся її любові, боявся, що оця земна, жагуча пристрасть, яку відчув тієї ночі, може розвіяти, розмести його почуття до Наталки.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment От ви кричите, панове, що плювати вам на бидло, що те сміття можна мітлами розмести, канчуками розігнати, розчавити чоботом…
