Розораний Posted on by / 0 Comment розо́раний – дієприкметник (від: розора"ти) відмінок однина множина чол.
Розорати Posted on by / 0 Comment розора́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив розора́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа розорі́мо, розорі́м 2 особа розори́ розорі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа розорю́ розоремо́, розоре́м 2 особа розоре́ш розорете́ 3 особа розоре́ розорю́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … розора́в розора́ли жін.р.
Розоратися Posted on by / 0 Comment розора́вся, розора́всь розора́лися, розора́лись жін.р. … розора́лася, розора́лась сер.р. … розора́лося, розора́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник розора́вшись
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Мою душу, що дотепер лежала облогом і, крім плуга, коси, сивих коників, моєї Парасі та ще співанок, нічого не знала, розорали… … ох, як глибоко розорали великодні клепала.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Але дивуватися було нічого: це ж був південний схил, та ще й геть укритий розораними полями; досить сонцеві допастися до чорної плямки, як сніг із рілль відразу задзюрчить. … Думав про її сина й чоловіка, перенісся думкою до них десь на розпуття, в смердючі руїни, на розорані війною дороги й думав.
ДМИТРО БАГАЛІЙ – Історія Слобідської України Posted on by / 0 Comment При межуванню за селянами стверджувалася їх земля, котру вони зайняли та розорали. … «І своїми старими пасіками, і хуторами, і старими розораними землями,— читаємо ми у межевому виписі села Липець,— українцям володіти по прежніх своїх заїмках».
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми Posted on by / 0 Comment Поховалися люди і по глибоких розорах в городах.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment Як тільки буде межа, або борозна, або розора, скажи мені, то я вхоплюсь руками за полудрабки та й підведусь, бо я сама вже недобачаю,– гукала Онися.– Чи чуєш?
