Саблук Posted on by / 0 Comment саблу́к – іменник чоловічого роду (кислиця) відмінок однина множина називний саблу́к саблуки́ родовий саблука́ саблукі́в давальний саблуку́, саблуко́ві саблука́м знахідний саблу́к саблуки́ орудний саблуко́м саблука́ми місцевий на/у саблуку́ на/у саблука́х кличний саблу́че* саблуки́* [
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Під розлогим саблуком лежав Дмитро, поклавши голову на ліву руку, поруч лежала книжка, і вітрець перебирав її сторінки. … Здається, уся небесна блакитна баня настояна терпким саблуком, червонобокою каролькою, білим розкішним наливом, темночервоною циганкою.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір Posted on by / 0 Comment Ось вона пiдiйшла до саблука, притулилася руками i обличчям до нього й щось зашепотiла, перемiшуючи слова i зiтхання.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Та й слава ж про вас іде, як… Благоуханний поморщився, ніби чув не слова, а їв недостиглі саблуки.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment Ви ж знаєте, що воно геть усе засаджене яблунями, і не якимись там саблуками, а найбільше зимовими ранетами.
