Результати пошуку слова: Світло-Бузковий

Давати тільки світло. Може, вашій світлості цікаво зазнайомитися з нашим анахоретом? Бо, як відомо вашій світлості, Інарак у таких випадках раз у раз лишає посвідку. Крізь ніжно-бузковий серпанок сукні гнучко, легко, жваво вигинається то в той бік, то в другий оголене…

Дивився на вигадливі лінії, які сплітали на землі світлотіні, і не міг надивуватися з їхньої гри та руху. Обливало ту руку світло, і шкіра м’яко, матово сяяла. Хлопець дивився на світ примруженими очима, вдихав вологий бузковий дух і мимоволі відчував, що саме так дивилася щоранку на ці краєвиди його стара научителька.

Поряд бовваніло громаддя сопок, воно помалу застувало світло. А поки що дедалі яскравішає червоне світло над сірою незрушною гладінню. Я запалив світло. бузковий чистий асфальт старих алей, і вітер у кронах дерев, що ожили від тепла, і стрункі ноги купальниць.

Холодне світло цідилося крізь сірі хмари. Одбившись від пухнатих хмар, бліде світло скатертиною розіслалось по землі. Вечір був одночасно червоний, як калина, жовтий, як поле козельцю, бузковий, наче зимовець на березі восени; всі ці його вогні одбивалися у воді річки. В отвір попливло нарешті сіре світло.

* Недалеко від перемілу, що хвилясте просвічувався світлою жовтизною, поставили ятері і повернули до берега. Світло різко вдарило в очі — аж примружився спочатку. …розстебнутої брудної гімнастьорки одного, з полинялим волоссям, заволоки проглянув чистий бузковий шматочок спідньої сорочки.

Ці скалки, підхоплені магнітними та електричними полями, й збираються у бузковий тоненький промінь… 27 травня. У залі погасло світло, і на екрані позаду президії одна за одною почали з’являтися формули ядерних реакцій, криві радіоактивного розпаду, схеми дослідів.

Це поки ще ілюзія, світловий ефект. – запитав Рассел, і кімната виповнилася м’яким світлом зелених бра, яких раніше Малькольн не помічав. Тополі здіймалися на тлі зеленої низини, що поступово густішала фарбою – домішувався ледь вловимий бузковий колір далини, оперезаної стежками.

Будинки кольору світлої глини, трохи поцяцьковані, але, може, так і треба. «Нема нічого вищого за розум, бо розум – світло душі, а нерозум’я – тьма. …бороду, скромно молвив: «Тут покладу камінь білий різьблений, а тут – овруцький шифер бузковий і червоний».

Не чекаючи, коли спалахне світло, притьмом покидають сад. Дурниці, дурниці — співав уголос, проскакуючи всі як один світлофори. Картоплину від звичайної відрізняв хіба бузковий відтінок.