Результати пошуку слова: Сизо-Сірий
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
На Миколу блимнула зелена блискавиця – власниця виточених ніжок і туфель, роблених його руками, впізнала його між гуляючих парубків, заслонених хмарою сизого диму. … Великий сірий птах у лакованих туфлях і з солом’яним капелюхом на голові кружляв над їхнім обійстям. … – А той сірий, з вусиками, не приходив більш?
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2
Вони опустили Боромира на дно човна, Йід голову підстелили сірий ельфійський плащ, розправили по плечах довге чорне волосся. … …виростав ліс Фангорн, до нього лишалося ще ліг десять, а за ним Імлисті гори тонули у сизому серпанку, тільки Метадрас, білий пік, зринав над шаруватими сірими хмарами… … Проводирем нашим був Гандальф Сірий.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
– І красивим жінкам,- сказав інженер, дивлячись поза своїми товаришами кудись до дверей, щось там розрізняючи в суцільному сизому тумані від диму й випарів. … …Кіптілому хворостища вибрані, з сорока кущів по сорок прутів, є прут зелений, а є й сірий, а той чорний, а той червоний, і білий, і жовтий є, і є такий, як змія, а є в лусці…
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Зразу ж за сизою вигнутою дугою левади, як хлібина, підносився горбок. … співала вода перед дубком і з шипінням розсипалася на вузькій каймі димчасто-сизого піску. … І вже сірий кабель з липкими вузлами паростків, що обпікали пальці, був не кабелем, а стежкою, яка єднала його життя з життям великої армії.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
це тільки ширма, за ширмою ось цей сірий молодик, приблуда Пиндилик, районні, обласні, московські єфрейтори. … Будеш співати де треба й де не треба, як тоті поети, котрі писали про сизокрилого орла, батька рідного, товариша Сталіна, що вилітає із-за високих гір. … ти тихий, непомітний, сірий зубатик, так?
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
І от він протистоїть їм… Сірий, і буденний, і не героїчний на вигляд, немовби зацькована тваринка. … – скомандував хтось сірий, невиспаний, із пістолем у руці. … Максим вабив Костика зі шляху, з цієї рівнини, геть туди до лісу, що ген-ген стояв сизою стіною праворуч за засніженим лугом, але Костик не йшов.