Результати пошуку слова: Синювато-Блакитний

І коли його синювато сірі в жовтих віях очі повертаються до неї, вона вся зіщулюється, як старенька чорненька собачка під піднятою ногою хазяїна. Ранок — сліпучо-сонячний, здивовано-блакитний, з весело-бадьорим гуркотом вулиці, з таким теплим, специфічним духом политих ранішніх тротуарів.

— Бандит шарпнувся, і сувій, випавши з рук, веселою синюватою стежкою покотився по зеленому моріжку. Спускався негустий, блакитний вечір, і навіть через вікна було видно, як пухнасті сніги одсвічувались рожевими і мали новими бризками зорі.

Скільки разів, поринувши в спогади про бали недавно покинутого Парижа і спершись грудьми на масивні плити гарного синювато-сірого кольору, я задивлявся на долину Ду. Там він, зітхаючи, скинув гарний небесно-блакитний мундир, шаблю, еполети й убрався в свій старенький чорний костюм.

…вулиці, але це не розтопило замерзлі й такі насторожені очі, спалахнув тільки там блакитний полиск. Прокукурікав десь півень, вікно ще було застелене синюватою млою, за шибкою мертво застигла густо обсаджена яблуками гілка.

Крізь стебла водоростей Пазлик помітив постать великої людини в синюватому скафандрі, яка піднімалася вгору з допомогою заспинного винта. Подивимося… Він побачив блакитний вогник, який швидко нісся до горба і все більше розгорявся.

Здавалося, наче на землі поставили величезний чорний куб, на нього менший – пурпуровий, потім золотий, блакитний і над усіма – срібний. Трохи праворуч від пірамід також, здавалось, палали верхи пілонів Мемфіса, оповитого синюватою млою.

обізвалася стюардеса до Каті, виймаючи із кишеньки блакитний записничок і ловлячи на грудях ручку-годинник, що уже встиг стати модним жіночим талісманом. Павло пройшов до вікна, розтулив штору й став ближче до синюватого квадрату шибок.

Нарешті він пофарбував машини: першу – в білий, другу – в блакитний, а третю – в чорний колір. З найбільшої відстані вони нагадують зморщену шкуру дуже старого носорога, таку синювато-сіру, порепану.

На худому, синюватому лиці його ніякова ніжність, невміле зворушення. Через розчинені двері я бачу: блакитний параван, краєчок мармурового вмивальника й широкий жовтогарячий промінь вечірнього сонця на стіні. Кімнатка маленька, вбогенька, з синювато-сірими шпалерами в рожевих, буйних квітках.