Петро Немировський – ВБИВСТВО НА ЕММОНС АВЕНЮ Posted on by / 0 Comment В роті з’явився солонуватий присмак, такий смак у крові.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment а вона вже лопотіла стежкою, аж куріло, і в устах їй горів чудний, солонуватий посмак — немов од залізної клямки, яку колись лизнула в дитинстві, тільки та була холодна, а це гаряче й живе, і, може, тим його хотілось лизати — вхлипувати…
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Дівчина прикусила губи, щоб стримати крик, і відчула солонуватий присмак крови.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment – Добре,- сказала вона і поцілувала його так міцно, що він відчув солонуватий присмак крові.
УЕЛЛС Герберт – У безодні Posted on by / 0 Comment Я шепотів про це вночі до мокрої подушки й відчував на вустах солонуватий присмак своїх дитячих сліз.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Твори Прокоповича з мальовничим колом дійових осіб (Жеривіл, Піяр, Курояд) не лише нагадують нам бунтівничий клекіт Івана Вишенського з його знаменитими ієреміадами і прокурорськими звинуваченнями, але й майбутній солонуватий стиль Сковороди.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Завалився на тремтяче тіло, упився зубами в прозору шкіру Лідиної шиї, відірвався, коли відчув на вустах солонуватий присмак крові.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші Posted on by / 0 Comment Ми ще здалеку відчували його солонуватий подих – обрії дедалі ширшали і світлішали, і раптом воно розляглося перед нами – бурхливе, могутнє і безмежне.
