Результати пошуку слова: Сона

Сонар

Posted on by / 0 Comment

сона́р – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний сона́р сонари́ родовий сонара́ сонарі́в давальний сонару́, сонаро́ві сонара́м знахідний сонар сонари́ орудний сонаро́м сонара́ми місцевий на/у сонарі́ на/у сонара́х кличний сона́ре* сонари́*

Сонант

Posted on by / 0 Comment

сона́нт – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний сона́нт сона́нти родовий сона́нта сона́нтів давальний сона́нту, сона́нтові сона́нтам знахідний сона́нт сона́нти орудний сона́нтом сона́нтами місцевий на/у сона́нті на/у сона́нтах кличний сона́нте* сона́нти*

Сонатина

Posted on by / 0 Comment

сонати́на – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний сонати́на сонати́ни родовий сонати́ни сонати́н давальний сонати́ні сонати́нам знахідний сонати́ну сонати́ни орудний сонати́ною сонати́нами місцевий на/у сонати́ні на/у сонати́нах кличний сонати́но* сонати́ни*

Германа Гессе – Гра в бісер

Posted on by / 0 Comment

Він попросив Кнехта принести клавікорди, настроїти їх і помалу залучив його до розмови про походження сонати. … І коли настала та хвилина, Магістр скінчив свій екскурс в історію музики, зіграв на закінчення одну з сонат Габрієлі, потім підвівся і, повільно походжаючи по маленькому класі, почав розповідати: –

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Держить перед очима, не дає й зморгнути… А десь за ним хтось на роялі задумливо грає журну і бентежну сонату Бетховена. … Місячну сонату. … «Так от хто вночі грав сонату Бетховена!!» … Секретарка райвідділу!» А в вухах зринала нічна соната Бетховена і бриніла з невимовною мукою… А серце стискалося, охоплене бурею: «Хіба ще не ясно!?»

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

* Сонату заграйте мені, потужну, пориваючу сонату Бетховена, щоб я в ній пірнув, і себе, і всіх забув… * … Ціле товариство просить вао заграти нам Бетховена «Місячну сонату». … А Наталка сказала, що найвідповідніша була б «Місячна соната» Бетховена. … «Місячної сонати» Бетховена.

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Posted on by / 0 Comment

M-lle Адольфіна без усяких просьб та намовлювань (як воно звичайно з вихованими паннами буває) сіла до фортепіяна, а Тарас Федорович озброївся віолончелею, і після кількох акордів тихо, гармонійно, неначе з неба, залунала одна з божественних сонат божественного Бетховена.