ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Вони говорили поміж себе такі чудні слова і співали таких веселих любовних пісень, що вона боялася дихнути, аби їх не злякати… Вранці сотниківна прокинулася з важкою головою. … Зайшов до них наче ненароком, попросив води, й сотниківна винесла йому глибокого глечика – він пив і зорив поверх глечика на чарівну дівчину.