ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Через це чернець приходив до Федота засніжений і забрьоханий і довго і рів біля грубки важку червону руку – друга рука йому всохла – і оповідав хрипким, простудженим голосом про сніг і замети а найбільше про те, що корінь усього лихого – сріблолюбство.
