Результати пошуку слова: Сходинка

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Posted on by / 0 Comment

Гості пройшли по коридорах і сходинках у віддалену частину будинку. … Іха зав’язала в клуночок те, що лишилося від “народженої з світла зірок”, Гусєв перекинув Лося через плече, і вони пішли назад через мости над киплячим у темряві озером, сходинками, що зависали над туманною прірвою, –

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

Йому стало неприємно, він повернувся, спустився по зруйнованих сходинках і, склавши долоні рупором, загорлав на весь ліс: – … Гай вискочив, збіг по сходинках. … Прокурор виліз, піднявся сходинками до скляного вестибюля.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2

Posted on by / 0 Comment

І він пішов по вищербленій бруківці, по стертих сходинках до Сторожового Поста, а там присів на Караульне Крісло та з височини подивився на світ. … Старець стрибав нерівними сходинками зі спритністю гірської кози. … Широка вулиця, брукована булижником, вела вгору, то круто завертаючи, по перериваючись акуратними сходинками.

УГАРОВ Григор – Невидимий риф

Posted on by / 0 Comment

Це був перший крок молодого вченого сходинками слави, що їх він подолав дуже швидко. … Пізно ввечері наступного дня, ледве тримаючись на ногах від утоми, запорошений і знесилений, він зійшов сходинками будинку Загорського, натиснув дзвоник і завмер, чекаючи. … І насилу переставляючи ноги, поволі спустився сходинками вниз.

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

Знаю тiльки, що поки Гейзиха та я спускалися сходинками до зачаїлого подих саду, колiна мої були, мов вiддзеркалення колiн у хиткiй водi, а губи були наче пiсок. … Експонат номер два – нотатник у чорнiй обкладцi зi штучної шкiри, з карбованим золотим роком (1947) сходинками в верхньому лiвому кутi.

Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом

Posted on by / 0 Comment

Вони повільно піднялися по трьох сходинках в порт ракетодрому, пройшли по лункій залі до камери схову – її зачинені на ніч двері саме розсувалися. … Вона стояла на старезних дерев’яних сходинках, занурившись у свої думи, і не могла вимовити й слова.

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Posted on by / 0 Comment

Слизькими сходинками йшли вони з темряви, з підземного, гнилого світу, Штюльпнагель доїдав хліб, він давився, ковтаючи кислу житню жуйку, а професор, вмиваючись холодним потом, лаючись, як останній яропільський гицель, вперто йшов догори.