БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
– Мій батько – Сірко, і дід – теж Сірко, і прадід. … Коней мав старий Сірко – він їм ліку не знав, і корів, і свиней… Та, Боже мій!… Пасіка була вуликів з двісті… Трудилися щиро, то й мали. … А раніш, як Сірко з синами почав тут промишляти, то людей тут було ще менше. … – зрадів старий Сірко, бредучи через воду навпрост.