Семен Скляренко – Володимир Posted on by / 0 Comment У ті ж часи на вершині гори Перинь втрамбовано було, як тік, широке требище, посеред нього на кам'яному підмурку височіла дубова постать Перуна, навкруг – богів п'ятин новгородських, а на вісім кінців від них, немов пелюстки страхітливої квітки, день і ніч палали кострища* (*
Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment Добриня безнадiйно дивився на город, на требище, де загорiлось, затанцювало довгими червоними язиками багаття.
