Трунар Posted on by / 0 Comment труна́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний труна́р трунарі́ родовий трунаря́ трунарі́в давальний трунаре́ві, трунарю́ трунаря́м знахідний трунаря́ трунарі́в орудний трунаре́м трунаря́ми місцевий на/у трунаре́ві, трунарю́, трунарі́ на/у трунаря́х кличний труна́рю трунарі́
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment В вiдкритому гаражi втiм свояцько стояло авто – цього разу чорний повiз, схожий на лiмузин трунаря.
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment Якщо Бріан тебе полюбить, ти заживеш непогано: влаштуєшся лейб-трунарем при паризькому муніципалітеті. … А тут і своїх трунарів досить.
Крістоф Рансмайр – Останній світ Posted on by / 0 Comment У бухті залізного міста аж до глибоких сутінків навіть крізь гуркіт прибою було чути голоси птахів, що поверталися з вирію, в будинках лунали заупокійні молитви, стукали молотки трунарів, а на різниці ревіла худоба.
