Тугодум Posted on by / 0 Comment тугоду́м – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний тугоду́м тугоду́ми родовий тугоду́ма тугоду́мів давальний тугоду́мові, тугоду́му тугоду́мам знахідний тугоду́ма тугоду́мів орудний тугоду́мом тугоду́мами місцевий на/у тугоду́мові, тугоду́мі на/у тугоду́мах кличний тугоду́ме тугоду́ми [розм.]
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Сафрон скочив з брички, м’якою вівсянкою ретельно і туго витер коням спини, боки. … Витерши шаблю, бандит підійшов до полотна, почав по-хазяйськи туго змотувати його в сувій. … Коні круто описали дугу, і жерло гармати, здригнувшись, туго вперлося в тривожний затьмарений захід.
Тугодум’я Posted on by / 0 Comment тугоду́м'я – іменник середнього роду відмінок однина множина називний тугоду́м'я родовий тугоду́м'я давальний тугоду́м'ю знахідний тугоду́м'я орудний тугоду́м'ям місцевий на/у тугоду́м'ї, тугоду́м'ю кличний тугоду́м'я*
Тугий Posted on by / 0 Comment називний туги́й туга́ туге́ тугі́ родовий туго́го туго́ї туго́го туги́х давальний туго́му тугі́й туго́му туги́м знахідний туги́й, туго́го тугу́ туге́ тугі́, туги́х орудний туги́м туго́ю туги́м туги́ми місцевий на/у туго́му, тугі́м на/у тугі́й на/у туго́му, тугі́м на/у туги́х
Туговухість Posted on by / 0 Comment тугову́хість – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний тугову́хість родовий тугову́хості давальний тугову́хості знахідний тугову́хість орудний тугову́хістю місцевий на/у тугову́хості кличний тугову́хосте* [рідко]
Тугорослість Posted on by / 0 Comment тугоро́слість – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний тугоро́слість родовий тугоро́слості давальний тугоро́слості знахідний тугоро́слість орудний тугоро́слістю місцевий на/у тугоро́слості кличний тугоро́слосте*
