Результати пошуку слова: Тю

Сад Гетсиманський Всі прізвища в цій книзі, як то прізвища всіх без винятку змальованих тут працівників НКВД та тюремної адміністрації, а також всі прізвища в’язнів (за винятком лише кількох змінених), – … Його не лякає тюрма, його не турбує його доля – його турбує й пече це прокляте запитання – «

–  Тю, дурний! … Ми втратили пильнiсть i не тютьки, що в нас за спинами робиться. … Тю! … Наче хто нас зверху чимось важким тюкнув, аж ноги пiдкосилися. … У тюрму, значить, везе. … А ми… у тюрму їдемо. … Тюрму очима шукаємо. … Невже в Києвi така тюрма? … – Так ви, значить, не в тюрму нас, товаришу Паляничко.

Автор – учасник тих подій, політв’язень тюрем Польщі, Чехо-Словаччини, Луб’янки в Москві, таборів Норильська. … Він створив дуже цікаві психологічні замальовки слідчих, тюремного персоналу, співв’язнів у камерах, у яких доводилось йому побувати. … У Нижанковичах до 1939 року був суд, тюрма, може там щось порадять.

тю́рко-тата́рський – прикметник відмінок однина множина чол.

–  Стривайте, мосьє Тюран.  … Тарзан подивився в очі Тюранові і здивувався їхньому напрочуд знайомому виразу. … –  Я переконаний, що вже мав нагоду бачитися з паном Тюраном, – … Тюранові. … –  Мосьє Тюран розкривав мені таємниці навігації, – … Тарзан неуважно слухав подальшу розмову, він намагався пригадати, де він бачив Тюрана раніше.

тюк1 – іменник чоловічого роду (згорток) відмінок однина множина називний тюк тюки́ родовий тюка́ тюкі́в давальний тюку́, тюко́ві тюка́м знахідний тюк тюки́ орудний тюко́м тюка́ми місцевий на/у тюку́ на/у тюка́х кличний тю́ку* тюки́*

тюг – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний тюг тюги́ родовий тюга́ тюгі́в давальний тюгу́, тюго́ві тюга́м знахідний тюг тюги́ орудний тюго́м тюга́ми місцевий на/у тюгу́ на/у тюга́х кличний тюгу́* тюги́*

тю́тя 1 – іменник жіночого роду, істота (курка; курча) відмінок однина множина називний тю́тя тю́ті родовий тю́ті тють давальний тю́ті тю́тям знахідний тю́тю тю́ті, тють орудний тю́тею тю́тями місцевий на/у тю́ті на/у тю́тях кличний тю́те тю́ті [дит.]

тюль – іменник чоловічого роду (тканина) відмінок однина множина називний тюль тю́лі родовий тю́лю тю́лів давальний тю́лю, тю́леві тю́лям знахідний тюль тю́лі орудний тю́лем тю́лями місцевий на/у тю́лі, тю́лю на/у тю́лях кличний тю́лю* тю́лі*

Швейк у гарнізонній тюрмі 10. … Він позичив їх у тюремного наглядача, мовляв, у нього штани спадають. … Так само як те, що вас чекає панкрацька тюрма, – … Ці слова він вигукував і в воротях управління поліції, ці слова повторюватиме, коли його везтимуть до карного суду в Прагу, і з тими словами він увійде до своєї тюремної камери.