Тюг Posted on by / 0 Comment тюг – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний тюг тюги́ родовий тюга́ тюгі́в давальний тюгу́, тюго́ві тюга́м знахідний тюг тюги́ орудний тюго́м тюга́ми місцевий на/у тюгу́ на/у тюга́х кличний тюгу́* тюги́*
НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС 2019 Posted on by / 0 Comment При відмінюванні звукових абревіатур на зразок ЦУМ закінчення пишемо малими буквами і приєднуємо до останньої букви абревіатури без будь-якого знака (апострофа, коми): у ЦУМі, з ЦУМу, ТЮГу, ТЮГом. … 2 ТЮГом. … 2 ТЮГу § 61, п.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment І раптом хтось тюгук-нув, та так тюгукнув, що аж по воді ляснуло, аж в очеретах шелеснуло — і покотилося левадами, лугами та байраками, і загубилося десь у глибоких ярах. … — Ти тюгукав? … — А давайте, братики, тюгукнемо.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment не то на село, на всенький світ слава стане, на вулиці тюгука тимуть, ще й ворота, докупи зібравшись, дьогтем вимастять!
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Страшно тюгикне сова, м’яко, як тінь, зашелестить оксамитними крилами, і смертельний крик зайця, схожий на плач немовляти, війне над землею.
