ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Тут уже нарешті пуща не западалася донизу, вона лежала рівно, вона заспокоїлася в своїй неприступності, і коли б Сивоок став приглядатися, то запримітив би, що звідси увсібіч ліс розходиться наче вгору.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment – Вирівняти… Може, вирівняти… судно… вантаж… Шторм рвав слова і розкидав їх увсібіч, Яковенко ніяк не міг сплести докупи сказане лоцманом.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Та відомо, яка доля чекає грабіжників і їхню фальшиву славу: минули віки, і нащадки гладіаторів, степові пастухи, розтягли увсібіч їхні білі мармури, поробили з них довбані корита — напувати худобу!
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment і вже та піч розтрісла увсібіч, ще кахлі є зеленої поливи – якась жар-птиця, виноградний лист і лев зелений, китичкою хвіст І сажотрус з драбинкою, і кінь.
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ Posted on by / 0 Comment І, розгубивши іскри увсібіч, обвуглене, заточується в ніч…
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Ми вимовляли «Шляхтич», і мався тут на увазі шлях, один з отих широких степових шляхів, яких безліч відходило увсібіч од нашого міста – одні в споконвічній пилюзі, другі в суворій твердості профіліровок, треті в маревній сизості асфальту.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Не знаю, як не розірвалась мені душа, коли якось уранці нашою вулицею гнали полонених матросів, гнали з кайданами на руках, на ногах, і голови їхні були сиві від інею, і голоси їхні кидали увсібіч щось схоже на пісню, хрипке і безстрашно…
