Результати пошуку слова: Угин

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

В низькім обширнім старосвітськім домі, між поважними смереками, з дахом, що аж угинався, поміж цвітами, з ганком, оброслим блющем, з білими, як сніг, занавісами — найшов її. … Чи знаєш ти, як угинаюсь я під працею? … Думаєш, я один угинаюся в ярмі?

Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»

Posted on by / 0 Comment

Андронаті дзвонив зубами, як її виносили, з жалю угинався. … Мов під невидимим тягарем якогось незрозумілого їй самій страху — угинається Тетяна, терпить і умліває душею. … Пушистий іній угинає сосни, а груба верства снігу застелила білу стежку.

Володимир Винниченко – Відродження Нації

Posted on by / 0 Comment

легкий, гнучний, податливий; він, налітаючи на якусь тверду стіну, й сам не розбивався й нічого не розбивав; він угинався тим боком, яким ударявся об стіну, приливав до неї й одстрибував у другий бік; там теж угинався, зрівнювався з стіною, й знову одлітав.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її! … Столи їх угиналися; багаті й бідні, здалека й зблизька, кріпилися на їх хлібі.

Кобилянська Ольга – Людина

Posted on by / 0 Comment

Радникова так і здригнулась при його словах; було по ній видно, що вона угиналась під їх тягарем. … Вона притисла затомлені руки, неначе в глухій розпуці, до чола, згадала минувшість, подумала про будучність і під ваготою думок немов угиналась….