Результати пошуку слова: Угор
МИРНИЙ Панас – Повiя
Дим почав клуботатись над припiчком, шукав проходу; снiгу ще кинуло З димаря; це зразу сiпнуло його угору… Слава богу! … Як той цвяшок, угородилася вона в голову i не сходить з думки, не забувається… Нi, я тобi так сього не покину. … – скрикнув Кирило, угортаючи ногу. … Боляща розкривала очi, зводила руками угору, потягалася… –