Григір ТЮТЮННИК – Вир
Іде вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються, думають, що то він їх дратуе| Середульший Федот — дрібноростий, чорненький, схожий на батька. … Ось ми пропишемо Федотові, як ти тут розпарубкував-ся та розволочився. … — як би дивуючись, запитала вона в Федота.