Стендаль – Червоне і чорне Posted on by / 0 Comment Я не великий дока в тому, що тут зветься ввічливістю,— ви щодо цього скоро заткнете мене за пояс,— та все ж сміливість вашого погляду мені здається не дуже чемною, Вони знову сіли в фіакр, 4кучер спинився біля бульвару. … Приїхавши, чекайте мене в фіакрі біля садової хвіртки…
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Фіакр погойдувало. … Лариса Петрівна з нетерпінням чекала, поки фіакр рушить далі. … Фіакр зупинився на невеличкому, вигарцюваному на самісінькім березі майданчику, захищеному од води товстою кам'яною кашицею. … Вони взяли фіакр і поїхали за місто.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Але фельдкурат протестував, запевняючи, що їздить лише фіакрами. … Коли дама прочитала листа, вона знову відчула приплив енергії і проявила її тим, що наказала Швейковї найняти фіакра, а коли він це виконав, веліла йому сісти поруч візника на передку.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment Та, що дванадцятилітньою дитиною спостерігала за Францом Фердинандом фон Габсбурґом у фіакрі? … Але не у фіакрі, а у відкритому авто, себто в кабріолеті. … Я не ходив на бал в Опері і не їздив фіакром, а здебільшого пересувався пішки – з 10-го округу у 18-й, а звідти у 1-й.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Кай мене шугали швидкії тіні В театр, на бал, у клуб, в шинок, домів, Фіакри гуркотали по камінні, А в далі дзвін понуро щось гримів. … Неначе сонні мрії, Фіакри мигають і гинуть вмить.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Я в житті стільки не наїздилась у фіакрі, скільки в ті дні. … Біля кав’ярні «Де ла Пе» стояло кілька фіакрів, всередині яскраво горіли люстри, на фіранки падали тіні високих капелюхів.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment До першого фіакра, як тоді в Одесі звали екіпажі візників, Амвросій клав чемодан з гримом, до другого — свого улюбленого ціпка, до третього сідав сам і такою кумедною валкою їхав…
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Нема, панове, фіакрів, нема дівчат вашої молодості, нема Збишека Циганєвича – є бензин, холодні чисті готелі зі стерильною білизною й п’ятьма рушниками на добу, є безсоння – постійне і невиліковне, ніби склероз, яке поволі переходить у небуття.
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment В тій хвилі вийшла Маня із склепу[42], я вклонився легко і, прикликавши над’їжджаючого фіакра[43], сів і від’їхав.
