ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Прокіп вив, метався і бився об землю, стогнав і ревів; мужі скочувалися з нього, але знову кидалися, і всі вони сплелися в гаркітливій та стогінливий клубок; зрештою, їм на поміч кинулося ще кілька сміливців, і Прокопа зв'язали вже так міцно, що він міг тільки плюватися й харчати.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment На слизькій дорозі більше пропадає під такий час… Оже Чіпка не такої натури, що сам на сам звертав кому з дороги… Не звернув він і сторожеві, а кинув харчати під коморою – ледве живого… Спить Чіпка.
