Цупити Posted on by / 0 Comment цу́пити – дієслово недоконаного виду Інфінітив цу́пити однина множина Наказовий спосіб 1 особа цу́пмо 2 особа цуп цу́пте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа цу́питиму цу́питимемо, цу́питимем 2 особа цу́питимеш цу́питимете 3 особа цу́питиме цу́питимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа цу́плю цу́пимо…
Цупечка Posted on by / 0 Comment цупе́чка – іменник жіночого роду (люлька) відмінок однина множина називний цупе́чка цупе́чки родовий цупе́чки цупе́чок давальний цупе́чці цупе́чкам знахідний цупе́чку цупе́чки орудний цупе́чкою цупе́чками місцевий на/у цупе́чці на/у цупе́чках кличний цупе́чко* цупе́чки* [діал.]
Цуприкувати Posted on by / 0 Comment цуприкува́в цуприкува́ли жін. … цуприкува́ла сер. … цуприкува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник цуприкува́вши
Цупки Posted on by / 0 Comment Цупки́ – … множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Цупки́ родовий Цупкі́в давальний Цупка́м знахідний Цупки́ орудний Цупка́ми місцевий на/у Цупка́х кличний Цупки́
Цуп Posted on by / 0 Comment ЦУП – іменник чоловічого роду (Центр управління польотами) відмінок однина множина називний ЦУП родовий ЦУ́Пу давальний ЦУ́Пу, ЦУ́Пові знахідний ЦУП орудний ЦУ́Пом місцевий на/у ЦУ́Пі, по ЦУ́Пу кличний ЦУ́Пе*
