Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment студить юшку в ложці Іван; і витягнуті трубкою губи ворушать цурпалками коротких вусів. … ворушить Іван цурпалками рудих вусів, і розгонистий сміх розсипається по хаті. … Остання паморозь піднялася над ними, вже нова дорога, устелена недожитим життям, зачорніла пошматованими цурпалками.
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment Аж ось і пан Ригорович з своїми цурпалками лізе у двері, і веселенький, і швидше, щоб втішити пана сотника, і каже: «Не журітесь, добродію!
Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір Posted on by / 0 Comment нацiлював на пiдкiвки i очi, й товстуватi губи: одну – з цурпалками вусiв, а другу – з вм'ятинкою.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Фельдшеру тиньк на голову сиплеться, от-от дах завалиться, місток через річку на трьох цурпалках гойдається, асфальту зроду не бачили, із земельними паями — біда… —
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Щоб добути вогню, до яких тільки хитрощів не вдавалися люди: кресали кременем об залізо над тертою соломою, старим ганчір’ям та пучками пересушеної трави, терли один об один сухими цурпалками дерева, а то й просто намагалися підтримувати вогнище вдень і вночі.
