Результати пошуку слова: Цяточка
Ряботина
ряботи́на – іменник жіночого роду (шрам від віспи або руда пігментна цяточка на шкірі людини; одна з багатьох плям або цяточок іншого кольору на якому-небудь фоні) відмінок однина множина називний ряботи́на ряботи́ни родовий ряботи́ни…
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея
Раптом у його мозкові блимнула та крихітна ясно-червона цяточка, що призводить людину до божевілля. Але досить того, що коли я працював над портретом, мені ввижалося, ніби кожен дотик пензля, кожна цяточка фарби розкривають мій секрет.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Сніги Кіліманджаро
Там паслося кілька козенят, що видавалися білуватими цяточками на жовтому тлі, а вдалині він побачив табун зебр, зовсім білих проти зелені чагарів.
ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів
Крізь лозинки мерехтіла темнувата з рожевими цяточками риба. Можливо, завтра вони вже вирушать – довга мовчазна шеренга воїнів з чорними обличчями та перами з червоними цяточками.
БОБРОВНИКОВ А. – Повість про нещасних марсіян
Коли вони подивились назад, маленька цяточка виднілася на шосе на такій самій відстані. Червона цяточка ліхтарика щезла в темряві.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
І вже зникло все, і над безкраїм хаосом тьми зостається тільки вона, ота цяточка — людина у нічній високості. Ще годину тому була, а зараз нема, тільки невилиняла цяточка на тому місці.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Почалася спека, й вечорами гори тихо світилися, вичахаючи; тоді ніби наближалася химерна споруда з вигнутим дахом – дацан, що бовванів у передгір’ї хребта, ставало чути звуки коротких молитов, що їх творили лами, та хрипкі крики птахів у золотавих цяточках, із довгим дзьобом, схожих на граків, тільки значно більших.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми
– запитала Катя, розколисуючи на пальці золотий ланцюжок з платиновою підвіскою у вигляді мініатюрного спрута з рубіновими цяточками вздовж вигнутих щупалець. Хіба не жахливо – розуміти свою приреченість і страждати, шукати, битися, щоб твій розум – цяточка світла – вихопив із мли невідомого ще одну дрібку правди про наш світ.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки
Я виїхав на вулицю i побачив у спину Гребенючку, що йшла од ворiт Галини Сидорiвни, у нарядному бiлому платтячку з синiми цяточками. А за мить десь iзбоку засвiтилася на змiєвi червона цяточка i почала бiльшати.