Результати пошуку слова: Чемно

Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА

Posted on by / 0 Comment

чемно відповів пан Палівець, закурюючи люльку. … Лікарі ще раз кинули вбивчий погляд на Швейка, який шанобливо задкував до дверей і чемно кланявся. … Чемно вклонившися, Швейк зійшов з поліцаєм униз до вартівні, і за чверть години його вже можна було бачити на розі Єчної вулиці і Карлової площі в супроводі іншого поліцая.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

– чемно привітався сержант. … чемно попросив сержант і попрямував просто до Андрія. … звернувся сержант до Андрія так само чемно. … чемно сказав сержант, востаннє відчинивши двері, останні з числа тих, що їх йому належало відчинити. … Дуже коректно, чемно й дуже зручно. … промовив Андрій чемно, –

Стендаль – Червоне і чорне

Posted on by / 0 Comment

— Пан кюре казав мені, що ви добропорядна людина; всі тут поводитимуться з вами чемно, і, якщо я буду задоволений вами, я згодом допоможу вам улаштуватись. … — Ніколи ви не були така молода, пані,— казали їй її вер'єрські друзі, що приїздили обідати в Вержі (так чемно висловлюються в наших Краях).

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

Тому дозвольте менi, у зображеннi Аннабелли спинитись на чемному зауваженнi, що вона була привабним дiвчатком, на кiлька мiсяцiв молодшим вiд мене. … як той, хто промовляє й смiється ввi снi, а втiм моя щаслива рука кралась угору по її сонячнiй нозi до межi дозволеної тiнню чемностi.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Начміла вони, перестрівши в Балаклеї, чемно спровадили їсти землю, а фаетончика, бач, зберегли. … Коли він стулив на грудях руки долоня до долоні і чемно вклонився, я подумав, що це навіть завелика честь для більшовицьких командирів – вести до них ось такого ґречного воїна.

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Posted on by / 0 Comment

– чемно спитав Промінець. … ЇЖАЧОК І СОЛОВЕЙКО Коли до лісу з вирію повернувся Соловейко, їжачок визирнув із своєї нірки під кущем глоду, чемно привітався і став чекати сутінок: він знав – увечері Соловейко неодмінно заспіває. … – привіталося чемно і простягнуло назустріч їм свої теплі промінці- Мене кличуть Сонечком!

Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху

Posted on by / 0 Comment

Він і сам знав, що це не дуже чемно, та врешті [517] нічого цим і не домігся, бо якраз учора Карлсон однаково його знайшов, коли своїм звичаєм порпався в шухлядах Малого. … Ми будемо чемно гратися з ними, бо ми найчемніші в світі… принаймні я. … Як на Малого, то це не дуже чемно.