Чмир Posted on by / 0 Comment чмир 1 – іменник чоловічого роду (гриб) відмінок однина множина називний чмир чми́рі родовий чми́ру чми́рів давальний чми́ру, чми́реві чми́рам знахідний чмир чми́рі орудний чми́рем чми́рами місцевий на/у чми́рі, чми́ру на/у чми́рах кличний чми́ре* чми́рі* [діал.]
Чмирівка Posted on by / 0 Comment Чмирі́вка – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Чмирі́вка родовий Чмирі́вки давальний Чмирі́вці знахідний Чмирі́вку орудний Чмирі́вкою місцевий на/у Чмирі́вці кличний Чмирі́вко*
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ Posted on by / 0 Comment Так присутяжив змалку його чмир, так остогидли стусани і кпини,- а тут війна. … В чмира табун, а у Леська – й шкапини. … Якби коня позичити в чмира, а шаблю він і в битві роздобуде! … З чужою в суд приведений конякою, він пояснив, що квапився в похід, отож не встиг чмиру сказати «дякую».
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment щось там про партію, про Леоніда Ілліча, чи, скажімо, про Героїню Соціалістичної праці Параску Василівну Чмир. … не тому не напишу, що маю щось проти Параски Чмир, —