Результати пошуку слова: Шерсть

ВДОВИЧЕНКО Галина – Тамдевін

Posted on by / 0 Comment

Уважнi очi золотисто-жовтого кольору, видовжена морда, плямиста шерсть кiлькох вiдтiнкiв. … На сонцi виблискувала його асфальтово-сiра шерсть, найтемнiша серед братiв. … Шерсть на потилицях стала дибки, вони скалили зуби, оголюючи ясна, морщили носи, гарчали й кидались один на одного.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Собаки на цепах так і рвуться на нас, шерсть на них як на добрій вівці. … На них шерсть хоч і груба, зате швидко наростає м'ясо». … У широкій улоговині їх підстерегло сонце, занози заблищали, шерсть на биках запарувала, ратиці залишали на мокрій землі чіткий слід, від бичачих морд віяло теплом.

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

Слово “вовкулака” вчені тлумачать по-різному: як “вовча шерсть”, “ … Але шерсть, “шубу”, як вірили подекуди, дав псові нечистий. … У болгар і сербів побутує легенда про ведмедя, на якого перетворюється пасербиця (або невістка), котру посилає мачуха (свекруха) прати чорну шерсть, допоки вона не стане білою.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Ось біля кедра поприлипала щетина і шерсть до кори, – … Не роги, а сама шкіра, чимсь наллята, а зверху аж мерехтить, вилискує шерсть густа та коротенька, що нею ті панти покриті. … Вперед самі пливуть, назад не здають – шерсть затримує. … Нюхали слід, і шерсть на них стала дуба на спинах.

РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)

Posted on by / 0 Comment

Темна, в блакитним відтінком шерсть укривала все тіло. … Справді, кров текла ведмедеві крізь густу шерсть. … Шерсть на його грудях була ясніша, ніж на спині і боках, зуби сяяли, як леза ножів, очі горіли лиховісним огнем. … На їхніх лицях і тулубах кущиками росло цупке рудувате волосся, схоже на шерсть лисиці.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

І, наче знаючи се, вогонь вивсь гордо своїм гадючим тілом та дихав усе новими клубами диму… Чотири сильних вівчарки, поклавши в траву свої кожухи, дивились задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на ноги, показать зуби та наїжити шерсть.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Напружена легкість, буйяе завзяття носяться вихорами в голові, часто-часто дрижать, як накручений, наготований до руху мотор, нерви наїжені, як шерсть у зацькованого в куток вовка. … видно та шерсть іншої якості, коли так вабить до себе бронзові очі. … О ні, людство недурно тисячоліття шкребло з себе шерсть звіра.