Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Краплини поту, як сльози, текли по сухих, поморщених щоках і важкими шротинками довбали сніг. … Вітер перебирав на його високому жовтавому чолі сиве покручене волосся, а з очей старого тихо падали сльози, і пісок біля ніг був посічений дрібними вогкими шротинками.
