Результати пошуку слова: Штурпак

штурпа́к 1 – іменник чоловічого роду (пеньок) відмінок однина множина називний штурпа́к штурпаки́ родовий штурпака́ штурпакі́в давальний штурпаку́, штурпако́ві штурпака́м знахідний штурпа́к штурпаки́ орудний штурпако́м штурпака́ми місцевий на/у штурпаку́ на/у штурпака́х кличний штурпаку́* штурпаки́* [

Штурпак — штурпаком. Обдираючи ноги штурпаками сухого кінського щавлю, летить з засторонка на тік. Ось між чорним покрученим корінням він помічає витягнутий навскіс, грубим кінцем до поверхні, темний штурпак. Коли смерть забирає такого штурпака, як я, то яка там шкода? Все ‘дно, що сухий штурпак у зимовому полі.

Роздираючи живіт об штурпаки гостро зжатого соняшника, пес проскочив мимо мене і бахнувся в ріку. Онук не зумів його вирівняти або підняти над головою, а тут хтось Онука раптом штовхнув, і він полетів з штурпаком на Гривастюка.

Марiйка не запитувала, чи хочу я терти один об другий кукурудзянi штурпаки, не вибачалася за незручностi, не говорила нiчого зайвого та меншовартiсного, жодних «ось бачиш, як живемо…».

Та видів раз отого штурпака!

…пошкрібував зозулясту, вже де де побиту сивиною (як це вона раніше не завважила?) щетину на підборідді, до вицвілих кострубатих брів із кількома особливо твердими, схожими на штурпаки недоскубаного курячого пір’я, волосками, до червонястого плетива жилок на крилах носа, що відтак починав потворно нагадувати невеличку влежану антонівку, …

під копитами шурхотіли штурпаки зрізаних стебел.