ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос

Тільки хвостики ледь ворушаться – щурики свіжі. Батько з урочистою неквапливістю вибирає з миски чергового щурика і запроторює заспаного гризуна до череватого слоїка, на чверть заповненого оцтовим розчином, травами і часничними зубчиками. Занурений в розчин, щурик меланхолійно борсається і, невдовзі, завмирає.

ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ

Щурики вилітають зі своїх нір у червоній глиняній стіні над нашими головами і зчиняють переляканий лемент, ширяючи над проваллям. Щурики потроху змовкають і знову зі швидкого лету, стрілами влітають у свої нори-гнізда. Він освітив край провалля з одного боку і в нори щурикові заглядав, либонь, аж до дна.