Результати пошуку слова: Щурі

щурі́й – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний щурі́й щурі́ї родовий щурі́я щурі́їв давальний щурі́єві, щурі́ю щурі́ям знахідний щурі́я щурі́їв орудний щурі́єм щурі́ями місцевий на/у щурі́єві, щурі́ї, щурі́ю на/у щурі́ях кличний щурі́ю щурі́ї

щурі́вчи́цький – прикметник відмінок однина множина чол.

Щурі́ – іменник середнього роду (селище в Україні) відмінок однина множина називний Щурі́ родовий Щурі́в давальний Щуря́м знахідний Щурі́ орудний Щуря́ми місцевий на/у Щуря́х кличний Щурі́*

Щурі́вка – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Щурі́вка родовий Щурі́вки давальний Щурі́вці знахідний Щурі́вку орудний Щурі́вкою місцевий на/у Щурі́вці кличний Щурі́вко*

Щурі́вчики – множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Щурі́вчики родовий Щурі́вчиків давальний Щурі́вчикам знахідний Щурі́вчики орудний Щурі́вчиками місцевий на/у Щурі́вчиках кличний Щурі́вчики

щур1 – іменник чоловічого роду, істота (пацюк) відмінок однина множина називний щур щури́ родовий щура́ щурі́в давальний щуро́ві, щуру́ щура́м знахідний щура́ щури́, щурі́в орудний щуро́м щура́ми місцевий на/у щуро́ві, щурі́ на/у щура́х кличний щу́ре щури́

Володимир ІШКІЛІВ Імператор повені Ларі та Германові – найнесподіванішим дослідникам лікувальних щурів – присвячується … І він врятував мого небожа за допомогою лікувальних щурів!" Приблуда схопив костоголового за вухо й викрутив його на арабську вісімку: "Ти довго будеш теревенити?

Жодного огрівання, сморід, задуха і мокрота, маса щурів та мишей. А так гордо й радісно витягає він їх сьогодні від мишей та щурів, бо треба вітати своє рідне військо!