Щімкий

щімки́й – прикметник відмінок однина множина чол.

Щічний

щі́чний – прикметник відмінок однина множина чол.

Щільний

щі́льний – прикметник відмінок однина множина чол.

Щіть

щіть – іменник жіночого роду (щітка) відмінок однина множина називний щіть щі́ті родовий щі́ті щі́тей давальний щі́ті щі́тям знахідний щіть щі́ті орудний щі́ттю щі́тями місцевий на/у щі́ті на/у щі́тях кличний щі́те* щі́ті* [розм.]

Технологія опоряджувальних робіт (для учнів ПТНЗ будівельного профілю)

Щоб уникнути шорсткої поверхні з дрібними подряпинами, дерев’яну терку підбивають гумою, фетром, сукном; сталеві гладилки – призначені для загладжування та ущільнення розчину накривного шару. У напівтерках не допускаються пошкодження ребер, щілин у полотні тощо. Перший шар гідроізоляційної суміші наноситься за допомогою щітки.

Щіль

щіль – іменник жіночого роду (щілина) відмінок однина множина називний щіль щі́лі родовий щі́лі щі́лей давальний щі́лі щі́лям знахідний щіль щі́лі орудний щі́ллю щі́лями місцевий на/у щі́лі на/у щі́лях кличний щі́ле* щі́лі* [рідко]

Щілинний

щіли́нний – прикметник відмінок однина множина чол.

Щітка

щі́тка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний щі́тка щітки́ родовий щі́тки щіто́к давальний щі́тці щітка́м знахідний щі́тку щітки́ орудний щі́ткою щітка́ми місцевий на/у щі́тці на/у щітка́х кличний щі́тко* щітки́* * Але: дві, три, чотири щі́тки

Щі

щі – множинний іменник відмінок однина множина називний щі родовий щів давальний щам знахідний щі орудний ща́ми місцевий на/у щах кличний щі

Щічка

щі́чка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний щі́чка щі́чки родовий щі́чки щі́чок давальний щі́чці щі́чкам знахідний щі́чку щі́чки орудний щі́чкою щі́чками місцевий на/у щі́чці на/у щі́чках кличний щі́чко* щі́чки*