Результати пошуку слова: Якось-то
Борис Грінченко – Під тихими вербами
Де б не стрівалися вони, то зараз якось зачепляться за ту землю, та й почнеться суперечка, за малим не бійка. … Ну, а тепер бачу, що ви й гроші приносите, то воно якось… … От упораємось якось із тією землею, то й буде все гаразд. … Усім чотирьом товаришам стало якось весело на серці. … то все якось би впорались…
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко
Але все-таки робить, то й не дати якось не годиться. … – спитав Олексій Рудченко, коли Солоха почала з натугою протискатися через отаманові двері – пан писар, дивлячись на те, аж їсти забув, бо протискалася не передом, а боком, отже, боком мала бути вужча, при тому якось своєрідно розплющилася, ніби розтеклася тістом.
На уходах – Андрій Чайковський
Попробую взяти і тебе з собою, а ні, то ти якось прокрадися за ворота непомітно в степ. … — Хоч би навіть, батьку отамане, довелося ще одну зиму тулитися в тісній хаті, то якось перемучимось, але коли орда застукає нас незабезпеченими, то вся наша праця пропаде! … — Якось нам після смерті того праведника не таланить, —
ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється
Вiн мов забув, що перед хвилею почав був говорити бесiду, i снувався то сюди, то туди, зачинав то з одним, то з другим розмову о речах постороннiх, але все то якось не клеїлося. … Ну, ну, якось–то буде, зажди ту, поки тя не закличу. … – Щаститься тобi якось в нашiм Бориславi, – … Але вiсть тота якось не дуже втiшила Готлiба.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник
то якось мені за хабара цивільна авіація такий злочин підклала – вік не забуду. … Підійшли б у гості, ми б вас з дівчатками познайомили… Я урочисто пообіцяв якось вибратися на оглядини, бо то справа серйозна і не потребує поспіху, ще раз попрощався і рушив переварювати почуту “неперевірену інформацію”.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Якось–то йдучи уночі…” “ … І тут невесело співали, Бо й тут невесело було, Та все-таки якось жилось, Принаймні вкупі сумували, Згадавши той веселий край, І Дніпр той дужий, крутогорий, І молодеє теє горе!.. … * Якби з ким сісти хліба з’їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось.