Гнат Хоткевич – Довбуш
Я ту є ґазда — і годі! … Ґазда віхтуєт горивков, а не п’єт — ситов. … Ґазда до нього з особливим пошанівком: — … Оце останніми часами оповідав, як прийшов до нього багатий ґазда «токмитиси» за похорон батька. … — аж зрадів мій ґазда. … То ґазда був, у Вербіжі сидів. … Не раз трафелоси,48 шо ґазда зра–дит та й видаст у катівські руки.