Результати пошуку слова: Ґаздинька

От одна ґаздинька, повненька, кругленька, кричить: — Корови помахують своїми стрічками на рогах, бо не одна запопадлива ґаздинька прикрасила від глибокої щирості свою корівку ще й лентами на роги.

А коли би була ваша ґаздинька слухала других ґаздинь, то, може, була би гостила ліпше…

Із адміралом Мирона в’язали, можна сказати, родинні почуття: щебетлива ґаздинька виявилася тою мовчазною дикункою, тою зрадливою Дзвінкою, чия спідниця не раз заступала малиновим дзвоном йому сонце в Карпатах, і мо’ заступила би навіки, якби її колишній Довбуш рогатий та не був таким бевком.

Деяким добропорядним ґаздинькам це подовжило язики: «А чи, бува, повдовіла жидівка не стратила розум?» Сандуляків Андрійко, верткий і непосидющий, весело дражнив старшу Машталерову дівчинку сестричкою, смикав за довгі коси, заплетені туго, аби приховати смолянисті кучері, які сягали їй литок.