| | |
| абсурдизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | абсурдизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | абсурдизу́ймо |
| 2 особа | абсурдизу́й | абсурдизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | абсурдизува́тиму | абсурдизува́тимемо, абсурдизува́тимем |
| 2 особа | абсурдизува́тимеш | абсурдизува́тимете |
| 3 особа | абсурдизува́тиме | абсурдизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | абсурдизу́ю | абсурдизу́ємо, абсурдизу́єм |
| 2 особа | абсурдизу́єш | абсурдизу́єте |
| 3 особа | абсурдизу́є | абсурдизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| абсурдизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | абсурдизува́в | абсурдизува́ли |
| жін. р. | абсурдизува́ла |
| сер. р. | абсурдизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| абсурдизо́ваний |
| Безособова форма |
| абсурдизо́вано |
| Дієприслівник |
| абсурдизува́вши |
