| | | | |
| автозапра́вний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | автозапра́вний | автозапра́вна | автозапра́вне | автозапра́вні |
| родовий | автозапра́вного | автозапра́вної | автозапра́вного | автозапра́вних |
| давальний | автозапра́вному | автозапра́вній | автозапра́вному | автозапра́вним |
| знахідний | автозапра́вний, автозапра́вного | автозапра́вну | автозапра́вне | автозапра́вні, автозапра́вних |
| орудний | автозапра́вним | автозапра́вною | автозапра́вним | автозапра́вними |
| місцевий | на/в автозапра́вному, автозапра́внім | на/в автозапра́вній | на/в автозапра́вному, автозапра́внім | на/в автозапра́вних |
