| | |
| армува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | армува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | арму́ймо |
| 2 особа | арму́й | арму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | армува́тиму | армува́тимемо, армува́тимем |
| 2 особа | армува́тимеш | армува́тимете |
| 3 особа | армува́тиме | армува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | арму́ю | арму́ємо, арму́єм |
| 2 особа | арму́єш | арму́єте |
| 3 особа | арму́є | арму́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| арму́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | армува́в | армува́ли |
| жін. р. | армува́ла |
| сер. р. | армува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| армо́ваний |
| Безособова форма |
| армо́вано |
| Дієприслівник |
| армува́вши |
