| | |
| атестува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | атестува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | атесту́ймо |
| 2 особа | атесту́й | атесту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | атестува́тиму | атестува́тимемо, атестува́тимем |
| 2 особа | атестува́тимеш | атестува́тимете |
| 3 особа | атестува́тиме | атестува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | атесту́ю | атесту́ємо, атесту́єм |
| 2 особа | атесту́єш | атесту́єте |
| 3 особа | атесту́є | атесту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| атесту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | атестува́в | атестува́ли |
| жін. р. | атестува́ла |
| сер. р. | атестува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| атесто́ваний |
| Безособова форма |
| атесто́вано |
| Дієприслівник |
| атестува́вши |
