| аудієнці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | аудієнці́йний | аудієнці́йна | аудієнці́йне | аудієнці́йні |
| родовий | аудієнці́йного | аудієнці́йної | аудієнці́йного | аудієнці́йних |
| давальний | аудієнці́йному | аудієнці́йній | аудієнці́йному | аудієнці́йним |
| знахідний | аудієнці́йний | аудієнці́йну | аудієнці́йне | аудієнці́йні |
| орудний | аудієнці́йним | аудієнці́йною | аудієнці́йним | аудієнці́йними |
| місцевий | на/в аудієнці́йному, аудієнці́йнім | на/в аудієнці́йній | на/в аудієнці́йному, аудієнці́йнім | на/в аудієнці́йних |