| балаку́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | балаку́чий | балаку́ча | балаку́че | балаку́чі |
| родовий | балаку́чого | балаку́чої | балаку́чого | балаку́чих |
| давальний | балаку́чому | балаку́чій | балаку́чому | балаку́чим |
| знахідний | балаку́чий, балаку́чого | балаку́чу | балаку́че | балаку́чі, балаку́чих |
| орудний | балаку́чим | балаку́чою | балаку́чим | балаку́чими |
| місцевий | на/у балаку́чому, балаку́чім | на/у балаку́чій | на/у балаку́чому, балаку́чім | на/у балаку́чих |