| банька́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | банька́тий | банька́та | банька́те | банька́ті |
| родовий | банька́того | банька́тої | банька́того | банька́тих |
| давальний | банька́тому | банька́тій | банька́тому | банька́тим |
| знахідний | банька́тий, банька́того | банька́ту | банька́те | банька́ті, банька́тих |
| орудний | банька́тим | банька́тою | банька́тим | банька́тими |
| місцевий | на/у банька́тому, банька́тім | на/у банька́тій | на/у банька́тому, банька́тім | на/у банька́тих |
| [вульг.] | ||||