| башли́чник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (генерал або полковник Білої армії часів Громадянської війни) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | башли́чник | башли́чники |
| родовий | башли́чника | башли́чників |
| давальний | башли́чникові, башли́чнику | башли́чникам |
| знахідний | башли́чника | башли́чників |
| орудний | башли́чником | башли́чниками |
| місцевий | на/у башли́чникові, башли́чнику | на/у башли́чниках |
| кличний | башли́чнику | башли́чники |
| [зневажл., рідко] |