| безгла́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безгла́вий | безгла́ва | безгла́ве | безгла́ві |
| родовий | безгла́вого | безгла́вої | безгла́вого | безгла́вих |
| давальний | безгла́вому | безгла́вій | безгла́вому | безгла́вим |
| знахідний | безгла́вий, безгла́вого | безгла́ву | безгла́ве | безгла́ві, безгла́вих |
| орудний | безгла́вим | безгла́вою | безгла́вим | безгла́вими |
| місцевий | на/у безгла́вому, безгла́вім | на/у безгла́вій | на/у безгла́вому, безгла́вім | на/у безгла́вих |
| [рідко] | ||||