| безробі́тний1 – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безробі́тний | безробі́тна | безробі́тне | безробі́тні |
| родовий | безробі́тного | безробі́тної | безробі́тного | безробі́тних |
| давальний | безробі́тному | безробі́тній | безробі́тному | безробі́тним |
| знахідний | безробі́тний, безробі́тного | безробі́тну | безробі́тне | безробі́тні, безробі́тних |
| орудний | безробі́тним | безробі́тною | безробі́тним | безробі́тними |
| місцевий | на/у безробі́тному, безробі́тнім | на/у безробі́тній | на/у безробі́тному, безробі́тнім | на/у безробі́тних |